Багато пристроїв для друку було винайдено в європейських країнах: Франції, Данії, Італії та Росії[2], але широкого розповсюдження і комерційного успіху набув винахід американців Летама Шоулза та Карлоса Гліддена 1873 року

Історія виникнення і розвитку розкладок клавіатури.

Клавіатура Крістофера Летама Шоулза QWERTY і клавіатура Дворака

Багато пристроїв для друку було винайдено в європейських країнах: Франції, Данії, Італії та Росії[2], але широкого розповсюдження і комерційного успіху набув винахід американців Летама Шоулза та Карлоса Гліддена 1873 року — друкарська машинка Шоулза і Гліддена, що вироблялась на фабриці компанії Ремінгтон — виробника зброї та швейних машин і правонаступника Шоулза.[3]


Близько 1865 року К. Л. Шоулз успішно експериментував зі створенням машини для нумерування сторінок книг. Ця машина мала такий значний успіх, що її автор, читаючи і аналізуючи відгуки і коментарі про неї, звернув увагу на іншу потребу ринку — машинку, яка б могла друкувати текст. Він розумів, що реалізувати цю ідею йому цілком під силу, і вже через два роки, у 1867 році об’єднав свої зусилля з Карлосом Глідденом і Самьюелем Соулом (Samuel W. Soule). Першим результатом їх співпраці був друкарський пристрій 1868 року, який, хоча й був недосконалим, втілював дієві ідеї. Саме останній факт привернув увагу інвестора Джеймса Денсмора (James Densmore), який, у обмін на 25% прибутку, погодився фінансувати проект. Через певний час, Глідден та Соул зупинили свою участь у розробці нової друкарської машинки. Згодом, компанія Ремінгтон викупила авторські права на друкарську машинку і почала випускати її під товарною маркою Ремінгтон, яка стала всесвітньо відомою.[4]


Саме у першій друкарській машинці Шоулза 1873 року було використано клавіатуру “QWERTY”. Щоб уникнути “заїдання” штанг друкарської машинки, Шоулз використав список найуживаніших в англійській мові літер і розташував їх таким чином, щоб літери у найуживаніших парах були розташовані на клавіатурі на достатній відстані одна від одної. На той час, Шоулз не розглядав можливості друку “всліпу”, оскільки цей прийом на той час ще не було винайдено.

З розвитком технологій друкарських машинок, постали проблеми, що характерні й наразі, а саме: збільшення швидкості друку та втома рук. Тому, виникла потреба у створенні більш досконалої розкладки клавіатури, яка б могла вирішити ці проблеми.


Про недосконалість розкладки клавіатури QWERTY, яка широко використовується й сьогодні, свідчить така статистика: для друку більш ніж 3 тисяч слів англійської мови достатньо лише лівої руки (використання лише лівої частини клавіатури) в той час, як, використовуючи лише праву частину, можна надрукувати лише приблизно 300 слів англійської. Причиною цьому явищу є те, що Шоулз розмістив найуживаніші літери(як голосні: А та Е, так і приголосні: R, S та D) у лівій частині клавіатури. Тому, майже половина усіх пар двох послідовних літер друкуються однією рукою. [5]


Одним із перших рішень цієї проблеми була клавіатура друкарської машинки Блікенсдерфер 5 (Blickensderfer 5), створеної 1893 року. Нижній ряд клавіатури складався з найуживаніших у англійській мові літер DHIATENSOR.[6]


Найвідомішою, внаслідок використання у комп’ютерах Apple, розкладкою клавіатури, що була побудована з метою вирішення вищезгаданих проблем, наразі є клавіатура Дворака.
Головною метою Августа Дворака, професора університету Вашингтона (Сіетл) було створити клавіатуру, яка б знизила кількість друкарських помилок, збільшила швидкість набору і зменшила рівень втоми від друку. Також, однією з вимог до нової клавіатури мало стати те. Що вона мала бути розроблена, засновуючись на наукових принципах з урахуванням положень лінгвістики та анатомії. Саме слідуючи цій меті, Дворак і Вільям Ділі (William Dealey), брат дружини Дворака і професор коледжу вчителювання Північного Техасу у місті Дентон, почали свої багаторічні дослідження, що тривали до 1932 року, коли було представлено Спрощену клавіатуру Дворака (Dvorak Simplified keyboard).[7]


Ситуація з визначенням ефективнішої розкладки клавіатури (між QWERTY і клавіатурою Дворака) залишається неоднозначною. Це пов’язано, перш за все з тим фактом, що за увесь час існування клавіатури Дворака дослідження, проведені стосовно цієї розкладки були частковими, обмеженими, або не відповідали критеріям об’єктивності.


Частковість проведених досліджень, перш за все, виявляється у тому, що досліджуваною темою була можливість та ціна перенавчання вже навчених друкарів. Як правило, дослідження не враховували можливість залучення нових друкарів до навчання клавіатурі Дворака.
Обмеженість досліджень маємо підстави вбачати у тому, що досліджуваним, як правило, не давали достатньо часу для перенавчання новій розкладці клавіатури, а тому, результати досліджень можемо вважати сумнівними.


Третій фактор, що кидає тінь на проведені дослідження — це можлива необ’єктивність керівників відповідних досліджень. Перш за все, сам Август Дворак мав фінансовий інтерес в успіхові своєї клавіатури. По-друге, він був причетний до служби у збройних силах США, на дослідження проведені котрими, посилався він і посилався. З іншої сторони, інші дослідники, такі як, наприклад, Ерл Стронг (Earl Strong), керівник дослідження під егідою Адміністрації загальних служб (General Services Administration) США, який мав особисті непорозуміння з Двораком і який згодом знищив результати своїх досліджень з невідомою метою, також можуть вважатися необ’єктивнимиx.[8]


Попри сумнівність повноти і неупередженого характеру деяких досліджень щодо клавіатури Дворака, згідно інших, пізніших і більш достовірних (з точки зору методики та об’єктивності дослідження) досліджень[8], можна стверджувати, що клавіатура Дворака має невелику (у межах 4-6%) перевагу у швидкості друку над розкладкою клавіатури QWERTY. Також, вона виконує покладені на неї функції, перш за все, зменшуючи кількість і амплітуду рухів пальців під час друку. Цей ефект досягається завдяки тому, що 70% натискань клавіш припадає на домашній ряд, 22% – на верхній ряд і 8% – на нижній ряд. Розкладка QWERTY має 32%, 52% і 16%, відповідно.[9]

3. Typewriter. Wikipedia. http://en.wikipedia.org/wiki/Typewriter
4. Evolution of the typewriter Oden, Charles Vonley, 1917, New York, Printed by J.E. Hetsch, 19 p.
5. The Curse of QWERTY, Jared Diamond, Discover magazine, published online April 1, 1997 http://discovermagazine.com/1997/apr/thecurseofqwerty1099
6. Howells, John (2005). The Management of Innovation and Technology. SAGE. pp. 73–74.
7. Dvorak Keyboard. Wikipedia. http://en.wikipedia.org/wiki/Dvorak_Keyboard
8. Liebowitz, Stan J. and Margolis, Stephen E., The Fable of the Keys. Famous Fables of Economics, Dan Spulber, (ed.), Blackwell Publishers, 2002; Journal of Law and Economics, Vol. 30, No. 1, pp. 1-26, April 1990.
9. Donald A Norman and David E. Rumelhart Studies of Typing from the LNR Research Group. in Cognitive Aspects of Skilled typewriting 45, (William E. Cooper ed. 1983).